Літературно-просвітницька діяльність об’єднання ДОБРУС у США першого десятиліття після Другої світової війни

Abstract

У статті здійснено спробу з’ясувати особливості літературного стилю художніх та художньо-публіцистичних творів, виданих в США у перше десятиліття після Другої світової війни об’єднанням колишніх репресованих українців совєтами (ДОБРУС). Розглянуто прозові видання «Ухта-Печорський концтабір» Михайла Шкварка, «Горить Медвин» Івана Дубинця, «Полювання за людиною» А. Ромена, «Сміх крізь сльози» Юрка Степового.

Спільні риси творів добрусівців – простота викладу, увага до фактів, постатей, деталізація при описі побуту совєтських каральних інституцій. Такі твори прикладами табірної прози в українській літературі, документалістикою, літературою факту, травматичним письмом. Вони мали конкретну місію – зберегти пам’ять про втрачену батьківщину, розповісти правду про  репресії українців.