АСОЦІАТИВНІ ВІДНОШЕННЯ В АРХІТЕКТОНІЦІ НОВЕЛИ ГР. ТЮТЮННИКА «ЗАВ’ЯЗЬ»

Abstract

У статті розглядається мотивний аналіз у творчості Гр. Тютюнника, актуалізується зв’язок мотиву та сюжету у новелі «Зав’язь». Робиться акцент на екзистенціальному світосприйманні автора. Охарактеризовано бінарні пари, які безнастанно нарощуються, пульсують, породжуючи все інші, нові й несподівані динамічні зв’язки, образи, символи, асоціативні схрещення, діалогічні позиції та їх циркуляцію; власне, саме цей саморух усіх структур твору і є сутністю внутрішнього саморозгортання композиції; вони — в динаміці — це ті ключові, опорні, семантично й образно заряджені ядра, в процесі розщеплений яких і виділяється концептуальна та композиційна енергія твору. Зазначено, що асоціативні  поля та їх динамічні зв’язки в прозі письменника глибинно продумані, свідомо організовані та спроектовані: від реального життя і духовного світу автора, його героїв — знову ж таки націлені в серцевину того ж таки реального життя.